9 листопада – День української писемності та мови

У листопаді 1997 року був виданий указ Президента України «Про День української писемності та мови». За ініціативою громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації суспільства цим актом установлено в Україні День української писемності та мови, який відзначається щорічно 9 листопада в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора–Літописця.

Мова – найбільший скарб будь-якого народу. Генеалогічно українська мова належить до індоєвропейської мовної сім’ї. Про це свідчать і наявність архаїчної лексики, і деякі фонетичні та морфологічні риси, які зберегла наша мова протягом віків. Давньою українською мовою написані козацькі державні документи та хроніки, створена самобутня художня писемність епох – від Івана Вишенського до Григорія Сковороди. Українці мають свою могутню класичну літературу, своїх визнаних світом геніїв: Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесю Українку, Михайла Коцюбинського, Василя Стефаника. Мають і свою велику (вже не тільки оригінальну, а й перекладну) літературу. Про її давність свідчать і реліктові фольклорні твори, особливо календарно-обрядові пісні. Багато наукових дискусій викликає питання про існування писемності в українських землях. Археологічні знахідки засвідчують наявність писемних знаків на глиняному посуді, пряслицях, зброї тощо ще за трипільської доби. Історія української мови починається від праслов’янської (спільнослов’янської) мовної єдності, яка виділилася з індоєвропейської прамови приблизно в ІІІ тис. до н. е. Праслов’янська доба тривала близько 2000 років.

За науковими розвідками лінгвістів, мова української народності почала формуватися ще в VI–IX ст. Інтенсивне формування нової української мови дослідники відносять до другої половини ХVІІІ–ХІХ ст. Зачинателем сучасної української літературної мови вважається І. П. Котляревський, а основоположником – Т. Г. Шевченко. Разом із розвитком писемного слова український народ став великою нацією, здатною вирішувати питання будь-якої складності й ваги.

9 листопада – Всеукраїнський день працівників культури й аматорів народного мистецтва

Всеукраїнський день працівників культури й аматорів народного мистецтва відзначається в Україні з 2013 р. Українська культура – одна з небагатьох, яка змогла зберегти свою самобутність, первозданну чистоту. Без сумніву, культурний розвиток народів відбувається в процесі їх постійних взаємовідносин. Чим більше різних впливів акумулює в собі культура народу, тим більш культурним є цей народ. Українська культура посіла гідне місце в культурі світовій. Вона розвивалась у взаємовідносинах із культурами Заходу та Сходу, у системі Польсько-литовської держави, в українофобському «лоні» царської Росії. Наслідками цього стали, з одного боку, система освіти та вченість, побудовані на західних зразках, з іншого – приниження української мови як «простонародної», водночас становлення новоукраїнської літератури, написаної саме цією народною мовою. І це потрібно розуміти не як парадокс історії, а як закономірність внутрішньої сили української культури, яка мала вагомий вплив на будівництво імперської культури, такі визначальні її напрями, як література, живопис, наука та музика. Українська культура проникнута також козацьким нескореним національним духом свободи й вольності. У сучасному українському суспільстві важливо визначити та стверджувати високі моральні принципи, засновані на тисячолітньому духовному й культурному набутку українського народу.